Археологами встановлено, що страуси живуть на Землі щонайменше 20 млн. років. Людина використовує цю птицю для своїх потреб приблизно 7500 років. Відношення до страусів у древніх племен різне: окремі племена вважали їх «нечистими», а деякі використовували їх м’ясо в їжу, шкуру для пошиття одягу, а в окремих випадках – навіть як тяглову силу. Проте основним “товаром”, що цікавив і ранні цивілізації єгиптян і знать в середні віки, було надзвичайно красиве пір’я. В древньому Єгипті страусине перо вважалось символом справедливості і правди. Фараон Тутанхамон відійшов в інший світ з опахалом в вигляді крил, виготовлених з пір’я страуса. Римські легіонери та рицарі XVIII століття прикрашали свої шоломи пір’ям на знак особливої відваги.
      Пік попиту на страуси не пір’я прийшовся на 1913 рік, в подальшому був помітний різкий спад, пов’язаний з першою світовою війною та розвитком автомобілебудування (при швидкості понад 50 км/год пір’їна втрачає всі свої привабливі якості). В період між першою та другою світовими війнами страусами цікавились, перш за все, як цінною сировиною для виготовлення шкіряного одягу.
Новий поштовх в розвитку страусівництва пов’язаний в першу чергу з модою на здоровий стиль життя. Підвищений інтерес до страусів з 1980 року пов’язаний з відкриттям чудодійних якостей їхнього м’яса, яке в повній мірі задовольняє потреби гурманів через відсутність холестерину.